задимлювати
ЗАДИ́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДИМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДИМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. задимля́ть; док.
1. перех. Наповнювати, насичувати, покривати димом, кіптявою.
*Образно. — Ой, важко стояти близько коло начальства! Цур йому, пек йому. І обсмалить тебе огнем, і обпалить, і задимить тебе, як коло комина!.. — думав Добриловський (Н.-Лев., IV, 1956, 130).
2. перех., розм. Займатися копченням.
Одні [уходчики] рибалчили, інші полювали, треті —солили й сушили, в’ялили й задимлювали рибу та птицю на зиму (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).
3. тільки док., неперех. Почати димити.
Митро знову ліг на лікоть і задимив цигаркою (Головко, І, 1957, 337).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задимлювати — зади́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- задимлювати — див. коптити Словник синонімів Вусика
- задимлювати — -юю, -юєш і задимляти, -яю, -яєш, недок., задимити, -млю, -миш; мн. задимлять; док. 1》 перех. Наповнювати, насичувати, покривати димом, кіптявою. 2》 перех., розм. Робити копчення. 3》 тільки док., неперех. Почати димити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задимлювати — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти. Словник синонімів української мови
- задимлювати — Задимлювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. задимити, -млю, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370. Словник української мови Грінченка