1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задимлювати

зади́млювати

-юю, -юєш і задимляти, -яю, -яєш, недок., задимити, -млю, -миш; мн. задимлять; док.

1》 перех. Наповнювати, насичувати, покривати димом, кіптявою.

2》 перех., розм. Робити копчення.

3》 тільки док., неперех. Почати димити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задимлювати — зади́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задимлювати — див. коптити Словник синонімів Вусика
  3. задимлювати — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти. Словник синонімів української мови
  4. задимлювати — ЗАДИ́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДИМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДИМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. задимля́ть; док. 1. перех. Наповнювати, насичувати, покривати димом, кіптявою. *Образно. — Ой, важко стояти близько коло начальства! Цур йому, пек йому. Словник української мови в 11 томах
  5. задимлювати — Задимлювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. задимити, -млю, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370. Словник української мови Грінченка