1. Словник синонімів української мови

задиристий

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задиристий — зади́ристий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. задиристий — див. жвавий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. задиристий — [задириестией] м. (на) -стому /-с(‘)т'ім, мн. -с(‘)т'і Орфоепічний словник української мови
  4. задиристий — -а, -е, розм. Те саме, що задирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задиристий — див. задерикуватий Словник чужослів Павло Штепа
  6. задиристий — ЗАДИ́РИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що зади́рливий. Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 211). Словник української мови в 11 томах