1. Словник синонімів української мови

задиркуватий

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задиркуватий — зади́ркуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задиркуватий — див. задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. задиркуватий — -а, -е. Те саме, що задерикуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задиркуватий — Зади́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задиркуватий — ЗАДИ́РКУВАТИЙ, а, е. Те саме, що задери́куватий. Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (Коп., Подарунок, 1956, 44); Хто його зна, куди далі потягне Нерчин з своїм задиркуватим характером? (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах
  6. задиркуватий — Задиркуватий, -а, -е = задерикуватий. Словник української мови Грінченка