1. Словник синонімів української мови

задирливий

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задирливий — зади́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задирливий — див. жвавий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. задирливий — -а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2》 Запальний, завзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задирливий — Зади́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задирливий — ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений. Словник української мови в 11 томах
  6. задирливий — Задирливий, -а, -е = задерикуватий. Греб. 409. Словник української мови Грінченка