задирливий
Задирливий, -а, -е
= задерикуватий. Греб. 409.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задирливий — зади́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- задирливий — див. жвавий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
- задирливий — -а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2》 Запальний, завзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задирливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
- задирливий — Зади́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задирливий — ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений. Словник української мови в 11 томах