1. Великий тлумачний словник сучасної мови

задирливий

зади́рливий

-а, -е.

1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений.

|| Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість.

|| Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості.

2》 Запальний, завзятий.

|| Який виражає завзятість, запал.

|| Сповнений нестримних веселощів, запалу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задирливий — зади́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задирливий — див. жвавий; задерикуватий Словник синонімів Вусика
  3. задирливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. задирливий — Зади́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задирливий — ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений. Словник української мови в 11 томах
  6. задирливий — Задирливий, -а, -е = задерикуватий. Греб. 409. Словник української мови Грінченка