задирливо

зади́рливо

Присл. до задирливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задирливо — зади́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. задирливо — ЗАДИ́РЛИВО. Присл. до зади́рливий. На рундуці коло крамниці, як уродився, дід Маркіян; розмахує руками, щось доводить людям, задирливо позираючи на Валю (Вас., II, 1959, 185); Очі [Марка] задирливо сміялися, від обличчя пашіло молодою силою (Кир., Вибр., 1960, 278). Словник української мови в 11 томах