задирливо
зади́рливо
Присл. до задирливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задирливо — зади́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- задирливо — ЗАДИ́РЛИВО. Присл. до зади́рливий. На рундуці коло крамниці, як уродився, дід Маркіян; розмахує руками, щось доводить людям, задирливо позираючи на Валю (Вас., II, 1959, 185); Очі [Марка] задирливо сміялися, від обличчя пашіло молодою силою (Кир., Вибр., 1960, 278). Словник української мови в 11 томах