1. Словник української мови в 11 томах

задирливо

ЗАДИ́РЛИВО. Присл. до зади́рливий.

На рундуці коло крамниці, як уродився, дід Маркіян; розмахує руками, щось доводить людям, задирливо позираючи на Валю (Вас., II, 1959, 185);

Очі [Марка] задирливо сміялися, від обличчя пашіло молодою силою (Кир., Вибр., 1960, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задирливо — зади́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. задирливо — Присл. до задирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови