1. Словник синонімів української мови

задумувати

ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал., ЗАГАДА́ТИ рідко; ЗДУ́МАТИ розм. (раптом). — Недок.: заду́мувати, замишля́ти, зами́слювати, наду́мувати, наду́муватися, умишля́ти, вимишля́ти, вими́слювати, затіва́ти, зага́дувати, зду́мувати. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Я. Гримайло); Тепер цілком ясно, що дружина надумала порадувати його (О. Копиленко); Кайдашиха надумалась піти до священика (І. Нечуй-Левицький); — Якби ти знав, що зараз намислила робити Тамара... (А. Хижняк); Часом тітка запалить перше свою (цигарку) й до половини викурить, а дядько тільки що нагадається смоктати (М. Коцюбинський); Де Богунова голова затіє що, там уже напевно сподівайся діла (Я. Качура); Чи наміркуюсь встать, чи сісти, чи лягти, Вже ти й попередив, вже й думку знаєш ти (П. Гулак-Артемовський); Прождав я з місяць, а далі загадав собі так: ще тиждень пожду, а тоді заберу з собою жінку з сином — і в гори (І. Муратов); Не мігши зігнати злість, Мася здумала тугу розігнати й почала збиратись (А. Свидницький). — Пор. 1. ви́рішити, 2. збира́тися, 1. наміча́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задумувати — заду́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задумувати — Задумати, замислювати, замишляти, надумувати, намислювати, науявляти, нафантазовувати Фразеологічні синоніми: брати в думку; вбивати в голову; загадувати собі Словник синонімів Вусика
  3. задумувати — (робити) плянувати, замишляти, затівати, мати намір, збиратися; (раптом) здумувати; п! НАДУМУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. задумувати — -ую, -уєш, недок., задумати, -аю, -аєш, док. 1》 перех., також з інфін. Планувати, вирішувати, мати намір щось зробити. 2》 неперех. Зупинятися в думках на чому-небудь; вибирати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задумувати — Заду́мувати, -ду́мую, -ду́муєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. задумувати — ЗАДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДУ́МАТИ, аю, аєш, док. 1. перех., також з інфін. Планувати, вирішувати, мати намір щось зробити. — Там задумують таке, щоб само й на кіш насипало, само зсипало, вивертало, у діжі складало, вчиняло й пекло (Мирний, І... Словник української мови в 11 томах
  7. задумувати — Заду́мувати, -мую, -єш сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Ном. № 6680. Задумав козак жениться. Мет. 78. Задумала мишва вчинить велике діло. Гліб. 10. Словник української мови Грінченка