закаляний
БРУДНИ́Й (про істоту або річ — покритий гряззю, болотом), ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ, ЗАКА́ЛЯНИЙ розм., ЗАДРИ́ПАНИЙ розм. — Хто б це міг.. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О. Донченко); Надвечір до землянки на заболоченому коні під'їхав дільничний міліціонер (М. Стельмах); Кирило Іванович помалу виліз з ями, блідий аж труситься, закаляний увесь, бо так і розплатався у ямі (Панас Мирний); Бунтарі вриваються юрбою, задрипані, запорошені, червоні від горілки, від втоми, невиспані, дикі, обшарпані (Леся Українка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закаляний — зака́ляний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- закаляний — див. брудний Словник синонімів Вусика
- закаляний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закаляти. 2》 у знач. прикм. Брудний, у грязюці, лайні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закаляний — ЗАКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закаля́ти. Вийшовши з стайні, старий тернув віхтем по постолах, закаляних у гній (Добр., Тече річка.., 1961, 253); *Образно. [Реджі:] Невже ти думаєш, що я буду носити ім’я, що його прилюдно опльовано?... Словник української мови в 11 томах