1. Словник синонімів української мови

закарлючуватися

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битися рідко. Велів (Герман) спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс (отця Сафонія) ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). — Пор. 1. зігну́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючуватися — закарлю́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закарлючуватися — -ується, недок., закарлючитися, -иться, док., розм. 1》 Ставати загнутим, схожим на закарлюку. 2》 безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки переходу до якої-небудь дії, настання чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закарлючуватися — ЗАКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Ставати загнутим, схожим на закарлюку. Він лежить недужий у хаті один.. Ніс пожовк і ще більше закарлючився (Цюпа, Назустріч.., 1958. 70). 2. безос., перен., на що. Словник української мови в 11 томах