заквітовувати

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітовувати — заквіто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заквітовувати — -ує, недок., заквітувати, -ує, док. Починати цвісти; зацвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заквітовувати — ЗАКВІТО́ВУВАТИ, ує, недок., ЗАКВІТУВА́ТИ, у́є, док. Починати цвісти; зацвітати. Життя квітів починається з пролісків.. І негайно ж заквітовує ряст (Смолич, II, 1958, 10); Хліб заквітував рясно-рясно (Горд., II, 1959, 65). Словник української мови в 11 томах