заквітнути

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітнути — закві́тнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заквітнути — див. заквітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заквітнути — ЗАКВІ́ТНУТИ див. заквіта́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. заквітнути — Заквіта́ти, -та́ю, -єш сов. в. заквітнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335. Словник української мови Грінченка