1. Словник української мови Грінченка

заквітнути

Заквіта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. заквітнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітнути — закві́тнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заквітнути — див. заквітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заквітнути — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
  4. заквітнути — ЗАКВІ́ТНУТИ див. заквіта́ти. Словник української мови в 11 томах