заквітчаний

Заквітчаний, -а, -е

1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. заквітчана дівчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ.

2) заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітчаний — закві́тчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заквітчаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. заквітчаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заквітчати. 2》 у знач. прикм.Який заквітчався, убрався квітами, зіллям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заквітчаний — Закві́тчаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заквітчаний — ЗАКВІ́ТЧАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заквітча́ти. Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (Н.-Лев., II, 1956, 36); Зацікавлено оглядала [Ніна] низенькі стіни... Словник української мови в 11 томах