заквітчаний
закві́тчаний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заквітчати.
2》 у знач. прикм.Який заквітчався, убрався квітами, зіллям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заквітчаний — закві́тчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заквітчаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- заквітчаний — Закві́тчаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заквітчаний — ЗАКВІ́ТЧАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заквітча́ти. Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (Н.-Лев., II, 1956, 36); Зацікавлено оглядала [Ніна] низенькі стіни... Словник української мови в 11 томах
- заквітчаний — Заквітчаний, -а, -е 1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. заквітчана дівчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ. 2) заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399. Словник української мови Грінченка