закомірок

ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). З закутка за піччю, звідки виглядало дерев'яне ліжко, спочатку з'явилися ноги, взуті в шкарбани, потім висунувся і сам дід Маврикій (О. Донченко); Її кинули в маленький закапелок під самим дахом і замкнули на замок (О. Іваненко); Яринка вискочила зі свого закамарка, почала поратись біля остогидлого шинкваса (М. Стельмах); В халупі Федора Данилюка вже темна ніч лягла на лаву, забралася в закутини, виповзла на піч (І. Чендей); Оникій ще позирив по вікнах, заглянув у ванькир, в закоморок (М. Стельмах); Всі заходеньки обходила (Свиня), і смітники, І куточки (Л. Глібов).