закрутина

ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Вибирав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); У місці, де річка Бистра.. робила коліно, було "чудодійне джерело" (Ірина Вільде); Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Л. Первомайський); Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (О. Гуреїв); З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, завертні, закрутні (К. Гордієнко); Стрий шумів по кам'яних бродах і пінився по закрутинах (І. Франко); Внаслідок часткових відхилень від свого попереднього напрямку ріка утворює повороти, які називаються меандрами (з наукової літератури). — Пор. зви́вина, 2. петля́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрутина — закру́тина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. закрутина — див. вигин; вир Словник синонімів Вусика
  3. закрутина — -и, ж., діал. Закрут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закрутина — ЗАКРУ́ТИНА, и, ж., діал. Закрут. І не раз Питав я річки, де пливе вона від нас, І думкою гонив її тихенькі хвилі Поза закрутину далеку і стрімку (Фр., X, 1954, 59). Словник української мови в 11 томах