закрутити

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).

I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з'явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрутити — закрути́ти 1 дієслово доконаного виду почати обертати; загвинтити; обвити закрути́ти 2 дієслово доконаного виду почати крутити; замотати; довести до знемоги Орфографічний словник української мови
  2. закрутити — I див. закручувати. II -учу, -утиш, док. 1》 перех.Почати крутити, рухати, обертаючи. || безос. 2》 перех. Крутячи, довести до знемоги, втоми, запаморочення. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрутити — закрути́ти : ◊ закрути́ти кобі́ту → кобіта Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. закрутити — Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Коли людині щось дуже сильно не подобається і це видно по її обличчю. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. закрутити — (аж) закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи!... Фразеологічний словник української мови
  6. закрутити — Закрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. закрутити — ЗАКРУТИ́ТИ¹, див. закру́чувати. ЗАКРУТИ́ТИ², учу́, у́тиш, док. 1. перех. Почати крутити, рухати, обертаючи. Кінооператори схопились.. і закрутили ручки своїх апаратів (Трубл., Мандр., 1938, 171); Вітер підхопив на межнику перекотиполе.. Словник української мови в 11 томах
  8. закрутити — Закрутити, -ся см. закручувати, -ся. Словник української мови Грінченка