1. Приповідки або українсько-народня філософія

закрутити

Закрутив носом, як тертого хріну понюхав.

Коли людині щось дуже сильно не подобається і це видно по її обличчю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрутити — закрути́ти 1 дієслово доконаного виду почати обертати; загвинтити; обвити закрути́ти 2 дієслово доконаного виду почати крутити; замотати; довести до знемоги Орфографічний словник української мови
  2. закрутити — I див. закручувати. II -учу, -утиш, док. 1》 перех.Почати крутити, рухати, обертаючи. || безос. 2》 перех. Крутячи, довести до знемоги, втоми, запаморочення. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрутити — закрути́ти : ◊ закрути́ти кобі́ту → кобіта Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. закрутити — (аж) закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи!... Фразеологічний словник української мови
  5. закрутити — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  6. закрутити — Закрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. закрутити — ЗАКРУТИ́ТИ¹, див. закру́чувати. ЗАКРУТИ́ТИ², учу́, у́тиш, док. 1. перех. Почати крутити, рухати, обертаючи. Кінооператори схопились.. і закрутили ручки своїх апаратів (Трубл., Мандр., 1938, 171); Вітер підхопив на межнику перекотиполе.. Словник української мови в 11 томах
  8. закрутити — Закрутити, -ся см. закручувати, -ся. Словник української мови Грінченка