закрутити
закрути́ти
I див. закручувати.
II -учу, -утиш, док.
1》 перех.Почати крутити, рухати, обертаючи.
|| безос.
2》 перех. Крутячи, довести до знемоги, втоми, запаморочення.
3》 неперех. Почати повертати що-небудь у різні боки; замотати, затрусити (головою), завихляти (хвостом) і т. ін.
4》 тільки 3 ос., неперех. Почати віяти, мести, змінюючи напрям (про вітер, куряву, сніг і т. ін.).
|| безос.
5》 неперех., перен. Викликати відчуття лоскоту, подразнення (в носі, вусі).
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закрутити — закрути́ти 1 дієслово доконаного виду почати обертати; загвинтити; обвити закрути́ти 2 дієслово доконаного виду почати крутити; замотати; довести до знемоги Орфографічний словник української мови
- закрутити — закрути́ти : ◊ закрути́ти кобі́ту → кобіта Лексикон львівський: поважно і на жарт
- закрутити — Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Коли людині щось дуже сильно не подобається і це видно по її обличчю. Приповідки або українсько-народня філософія
- закрутити — (аж) закрути́ло в но́сі кому і без додатка, безос. Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило когось. — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи!... Фразеологічний словник української мови
- закрутити — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- закрутити — Закрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закрутити — ЗАКРУТИ́ТИ¹, див. закру́чувати. ЗАКРУТИ́ТИ², учу́, у́тиш, док. 1. перех. Почати крутити, рухати, обертаючи. Кінооператори схопились.. і закрутили ручки своїх апаратів (Трубл., Мандр., 1938, 171); Вітер підхопив на межнику перекотиполе.. Словник української мови в 11 томах
- закрутити — Закрутити, -ся см. закручувати, -ся. Словник української мови Грінченка