заляпати

ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок.: забри́зкувати, оббри́зкувати, обпри́скувати, захлю́пувати, закра́пувати, заля́пувати, обля́пувати, обтьо́пувати, уля́пувати (вля́пувати), обльо́пувати, зальо́пувати, захля́пувати. Котилися хвилі важкі, сивогриві, Забризкавши піною берег високий (Я. Шпорта); То хмара набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте (М. Рильський); Крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх і просто кинулось до вогню (М. Коцюбинський); Ремонтуючи будинки, не заляпують (штукатурниці) вас, коли ви повз них проходите (Остап Вишня); Їсть він, голосно чавкаючи, обляпуючи білими каплями бороду й вуса (Григорій Тютюнник). — Пор. 3. бри́зкати, забо́втати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заляпати — заля́пати 1 дієслово доконаного виду забруднити заля́пати 2 дієслово доконаного виду почати ляпати Орфографічний словник української мови
  2. заляпати — I див. заляпувати. II -аю, -аєш, док. 1》 Почати ляпати, ударяти чим-небудь або по чомусь, утворюючи короткі різкі звуки. Заляпати в долоні. 2》 розм. Почати говорити що-небудь недоречне, нерозумне або те, що не підлягає розголошенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заляпати — Аю, -аєш, док. Закрити щось. ◇ Заляпай рот! — Закрий рот! Словник сучасного українського сленгу
  4. заляпати — ЗАЛЯ́ПАТИ¹ див. заля́пувати. ЗАЛЯ́ПАТИ², аю, аєш, док. 1. Почати ляпати, ударяти чим-небудь або по чомусь, утворюючи короткі різкі звуки. Кіт скочив з печі під піл, неначе його хто потяг дубцем, а півень засокотав, заляпав крилами й заспівав (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. заляпати — Заля́пати, -паю, -єш гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». Сим. 212. 2) Забрызгать грязью. Словник української мови Грінченка