1. Словник української мови в 11 томах

заляпати

ЗАЛЯ́ПАТИ¹ див. заля́пувати.

ЗАЛЯ́ПАТИ², аю, аєш, док.

1. Почати ляпати, ударяти чим-небудь або по чомусь, утворюючи короткі різкі звуки.

Кіт скочив з печі під піл, неначе його хто потяг дубцем, а півень засокотав, заляпав крилами й заспівав (Н.-Лев., І, 1956, 94);

Грицько стулив рота: вода вже сягала йому до очей. Але ту ж мить він зібрав усю силу і заляпав руками й ногами (Гр., Без хліба, 1958, 47);

Дівчинка, видимо, сама хотіла переконатися, чи то справді так, і заляпала босими ніжками по долівці (Тют., Вир, 1964, 104);

Собаки, напившись води, лягли на моріжку й заляпали вухами, відганяючи в’їдливих мух (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).

Заля́пати губа́ми — заплямкати губами.

Поліцейський заляпав товстими губами (Панч, О. Пархом., 1939, 45);

Заля́пати в доло́ні — заплескати в долоні, виражаючи схвалення кому-, чому-небудь або радість з приводу чогось.

Саня опустила міцно стиснуті руки. Торба весело заляпав у долоні (Собко, Звич. життя, 1957, 5).

2. розм. Почати говорити що-небудь недоречне, нерозумне або те, що не підлягає оголошенню.

— Та-ак… А вона що — також, як і ти, в комсомолі? — Ну, знаєш… — зам’явся юнак — Про це ми поговоримо іншим разом. Я й так заляпав уже язиком (Козл., Ю. Крук, 1957, 452).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заляпати — заля́пати 1 дієслово доконаного виду забруднити заля́пати 2 дієслово доконаного виду почати ляпати Орфографічний словник української мови
  2. заляпати — I див. заляпувати. II -аю, -аєш, док. 1》 Почати ляпати, ударяти чим-небудь або по чомусь, утворюючи короткі різкі звуки. Заляпати в долоні. 2》 розм. Почати говорити що-небудь недоречне, нерозумне або те, що не підлягає розголошенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заляпати — Аю, -аєш, док. Закрити щось. ◇ Заляпай рот! — Закрий рот! Словник сучасного українського сленгу
  4. заляпати — ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. заляпати — Заля́пати, -паю, -єш гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». Сим. 212. 2) Забрызгать грязью. Словник української мови Грінченка