залізко
ПРА́СКА (нагрівальний прилад), ПРАС рідше, ЗАЛІ́ЗКО діал. Часто-густо з гарячою праскою в руках замислиться мати над синовою сорочкою (В. Москалець); Іванка розвела прас на кухні, і коли він уже шипів від дотику пальця, принесла його і розклала на столі нову кофтину (М. Чабанівський); Насилу володала (панна) руками, прасуючи залізком сукню (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залізко — залі́зко іменник середнього роду предмет з заліза; праска — діал. Орфографічний словник української мови
- залізко — -а, с. 1》 Лезо, наконечник або який-небудь інший предмет, вигот. із заліза. 2》 діал. Праска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залізко — залізко → желіско Лексикон львівський: поважно і на жарт
- залізко — ЗАЛІ́ЗКО, а, с. 1. Лезо, наконечник або який-небудь інший предмет, вигот. із заліза. Залізка ручних стругальних інструментів повинні бути правильно заточені (Стол.-буд. справа, 1957, 173); На стіні у підсвічнику блимала свіча, от-от погасне. Словник української мови в 11 томах
- залізко — Залізко, -ка с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178. Словник української мови Грінченка