заліковувати

ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни, І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану (Ю. Бедзик); — Треба б перев'язати й заживити їм рани, — клопотливо говорила Орися (М. Старицький); Як же всі зраділи, коли нарешті, залікувавши в залізничній лікарні рану, приїхав Олин батько (Л. Юхвід); Стадник не зомлів і після останнього кия. Підгоївши виразки сорому.., він.. поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заліковувати — заліко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заліковувати — -ую, -уєш, недок., залікувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Лікуючи, загоювати що-небудь (рану, виразку і т. ін.); виліковувати. 2》 розм. Неправильно лікуючи, доводити людину до смерті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заліковувати — ЗАЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Лікуючи, загоювати що-небудь (рану, виразку і т. ін.); виліковувати. Словник української мови в 11 томах