заможніти
ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ (БАГА́ТШАТИ), ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). — В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг — збагачуватись!.. (М. Руденко); — Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); (Демко:) Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). — Пор. розбагаті́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заможніти — заможні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заможніти — див. багатіти Словник синонімів Вусика
- заможніти — -ію, -ієш, недок. Ставати заможним, заможнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заможніти — ЗАМОЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати заможним, заможнішим. Словник української мови в 11 томах
- заможніти — Замо́жніти, -нію, -єш гл. Разживаться, богатѣть. Словник української мови Грінченка