замок

КРЕМЛЬ (внутрішня фортеця в староруських містах), ДИТИ́НЕЦЬ, ЗА́МОК. Центральну частину міста звичайно становив кремль. Як і всі давньоруські міста, Білгород-Київський складався з дитинця і посаду (з журналу); Ой в місті, в місті, в місті Тернополю, Мурованім замку, Там стояв козак прикований Через дівчину коханку (П. Чубинський).

ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Недалеко від церкви, як висока гора, чорнів панський палац (Панас Мирний); Тут гайдамацький гнів, як лава вогняна, Захоплював усі околишні дороги. Горіли палаци, падали чертоги (А. Турчинська); Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах (Т. Шевченко); Я швидко втік з монастиря, та подався до царського двірка (М. Коцюбинський); Що за багатство, що за розкіш у тому дворці!.. (І. Нечуй-Левицький); Сяв огнями двірець, і музики гули..: Веселивсь Валтасар у господі своїй (М. Чернявський); В промінні згасаючого сонця на тлі голубого неба суворими лініями малювалися руїни Хустського замку (І. Чендей).

БЛИ́СКАВКА (довга металева або пластмасова застібка), ЗАМО́К, ЗАМО́ЧОК, ЗМІ́ЙКА розм. Він (Барк) оглянув свій комбінезон, затягнув "блискавки" на кишенях і постукав у важкі двері (В. Собко); Шкіряна курточка (Тимоша) вся в сріблястих змійках (Я. Гримайло).

ЗАМО́К (пристрій для замикання дверей), ЗАПІ́Р рідше, ЗА́ПІРКА рідко; КОЛО́ДКА діал. (висячий замок). Він замкнув зовнішні двері на важкий залізний засув з висячим замком як московський калач завбільшки, забрав ключ (З. Тулуб); Відсувайся, запір: Із'їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! (Л. Боровиковський). — Пор. 1. за́щіпка.

ЗА́ЩІПКА (на дверях, вікнах тощо), ГАЧО́К, ГАК, ЗА́ЩІБКА діал. Юнак обмацав руками раму і, знайшовши защіпку, тихенько розчинив вікно (М. Трублаїні); Замкнув (Начко) вікно і позащіпав як годиться всі гачки і засувки (І. Франко); — Приїдеш іншим разом, — на щось натякнув старий і поклав руку на срібні защібки замкненої Біблії (М. Стельмах). — Пор. 1. замо́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замок — Замо́к: — замкнув, зачинив [1] — замкнув [X] Словник з творів Івана Франка
  2. замок — за́мок іменник чоловічого роду будівля замо́к іменник чоловічого роду пристрій для замикання тощо Орфографічний словник української мови
  3. замок — див. дім Словник синонімів Вусика
  4. замок — 1) фортеця, бастіон, цитадель, (у Франції) шато; (вельможі) палац; Р. тюрма. 2) (примітивний) клямка, (висячий) колодка; (в намисті) застібка, (у крісі) сов. затвор. Словник синонімів Караванського
  5. замок — I [замок] -мку, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў (будівля) II [замок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў (пристрій для замикання тощо) Орфоепічний словник української мови
  6. замок — Замок — lock, joint — *Schloß, Verschluß – пристрій для фіксації, напр., циліндра насоса вставного в насосно-компресорних трубах. Гірничий енциклопедичний словник
  7. замок — I з`амок-мка, ч. 1》 Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, зазвичай оточене високим кам'яним муром із кількома вежами. || Великий поміщицький будинок; палац. 2》 заст., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. замок — Колодка Словник чужослів Павло Штепа
  9. замок — за́мок: ◊ Високий За́мок → високий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. замок — Мка, ч., військ. Заступник командира взводу. Банька — наш замок. Словник сучасного українського сленгу
  11. замок — У середньовіччі комплекс оборонних споруд і резиденція феодального сеньйора; з. оточували рови й оборонні мури з брамою та вежами; з розвитком артилерії у пізньому середньовіччі військове значення з. зменшувалось. Універсальний словник-енциклопедія
  12. замок — будува́ти пові́тря́ні за́мки. Придумувати нездійсненні, відірвані від життя плани, мріяти про щось недосяжне. — Наташко, все буде добре… Ти одужаєш. Я вірю в це.— Платоне, не треба будувати повітряні замки (М. Зарудний). Фразеологічний словник української мови
  13. замок — За́мок, за́мка; за́мки, -мків (будинок) замо́к, -мка́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. замок — ЗА́МОК, мка, ч. 1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам’яним муром з кількома вежами. На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  15. замок — (польс.) I замок 1. Феодальне укріплення, розташоване у важкодоступному місці та добре захищене масивними стінами з оборонними баштами. Чимало середньовічних рицарських замків стали ядрами міст Західної Європи. 2. Назва у Російській імперії XVIII — поч. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. замок — Замок, -мка м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий (см. Словник української мови Грінченка