1. Фразеологічний словник української мови

замок

будува́ти пові́тря́ні за́мки. Придумувати нездійсненні, відірвані від життя плани, мріяти про щось недосяжне. — Наташко, все буде добре… Ти одужаєш. Я вірю в це.— Платоне, не треба будувати повітряні замки (М. Зарудний).

під (за) сімома́ (трьома́) замка́ми, зі сл. трима́ти, хова́ти і под. 1. що. Дуже надійно. — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах); Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети). 2. Під особливим наглядом, охороною. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко); Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус). 3. зі сл. бу́ти, знахо́дитися, перебува́ти і под. У повній ізоляції, в таємниці. Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про .. аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети). 4. Приховуваний, не доведений до відома широкого загалу. Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук); Правда про голод 1933 року понад півстоліття утримувалась під сімома замками (З газети). 5. Не доступний для пізнання. Ще порівняно недавно одержання штучних алмазів було таємницею за сімома замками (З газети).

трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми. 1. кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив’язав? (Є. Гуцало). трима́ти під трьома́ замка́ми. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко). 2. що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т. ін.). За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах); Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети).

трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́). 1. кого. Замикати, ховати від когось, надійно охороняючи. — А де ж Порфир? Це ви його під замком тримаєте? Негайно його сюди! Віддайте мені його на поруки (О. Гончар). 2. що. Робити недоступним що-небудь для когось. Грали “Стахановець” — “Зеніт”. Скрипченко діяв точно: ворота тримав на замку (З журналу); // Не давати кому-небудь можливості користуватися чимсь. (Передерій:) А де вона та грамота? Її безсоромно загарбав воєвода. І сім років тримає під замком Всі наші привілеї, надання І вільності всі київських міщан (І. Кочерга).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замок — Замо́к: — замкнув, зачинив [1] — замкнув [X] Словник з творів Івана Франка
  2. замок — за́мок іменник чоловічого роду будівля замо́к іменник чоловічого роду пристрій для замикання тощо Орфографічний словник української мови
  3. замок — див. дім Словник синонімів Вусика
  4. замок — 1) фортеця, бастіон, цитадель, (у Франції) шато; (вельможі) палац; Р. тюрма. 2) (примітивний) клямка, (висячий) колодка; (в намисті) застібка, (у крісі) сов. затвор. Словник синонімів Караванського
  5. замок — I [замок] -мку, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў (будівля) II [замок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў (пристрій для замикання тощо) Орфоепічний словник української мови
  6. замок — Замок — lock, joint — *Schloß, Verschluß – пристрій для фіксації, напр., циліндра насоса вставного в насосно-компресорних трубах. Гірничий енциклопедичний словник
  7. замок — I з`амок-мка, ч. 1》 Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, зазвичай оточене високим кам'яним муром із кількома вежами. || Великий поміщицький будинок; палац. 2》 заст., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. замок — Колодка Словник чужослів Павло Штепа
  9. замок — за́мок: ◊ Високий За́мок → високий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. замок — Мка, ч., військ. Заступник командира взводу. Банька — наш замок. Словник сучасного українського сленгу
  11. замок — У середньовіччі комплекс оборонних споруд і резиденція феодального сеньйора; з. оточували рови й оборонні мури з брамою та вежами; з розвитком артилерії у пізньому середньовіччі військове значення з. зменшувалось. Універсальний словник-енциклопедія
  12. замок — КРЕМЛЬ (внутрішня фортеця в староруських містах), ДИТИ́НЕЦЬ, ЗА́МОК. Центральну частину міста звичайно становив кремль. Як і всі давньоруські міста, Білгород-Київський складався з дитинця і посаду (з журналу); Ой в місті, в місті, в місті Тернополю... Словник синонімів української мови
  13. замок — За́мок, за́мка; за́мки, -мків (будинок) замо́к, -мка́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. замок — ЗА́МОК, мка, ч. 1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам’яним муром з кількома вежами. На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  15. замок — (польс.) I замок 1. Феодальне укріплення, розташоване у важкодоступному місці та добре захищене масивними стінами з оборонними баштами. Чимало середньовічних рицарських замків стали ядрами міст Західної Європи. 2. Назва у Російській імперії XVIII — поч. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. замок — Замок, -мка м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий (см. Словник української мови Грінченка