заморити

замори́ти черв’яка́. Вгамувати голод, перекусити. Заморивши черв’яка, козацтво запалило люльки і повело розмову (О. Стороженко); Тимко стояв осторонь за дверима. В нього зовсім не було чим заморити черв’яка. А їсти так хотілося (І. Цюпа). замори́ти черв’ячка́ (гробачка́). (Суржик:) А як у них, щоб перекусити черв’ячка? (Нептуневич:) Заморить черв’ячка (А. Крижанівський); (Дорош:) Сідай лиш отут поруч, поговоримо та гробачка заморимо, та й рушимо далі (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заморити — замори́ти 1 дієслово доконаного виду довести до загибелі; втомити замори́ти 2 дієслово доконаного виду пофарбувати морилкою Орфографічний словник української мови
  2. заморити — I див. заморювати. II -морю, -мориш, док., спец. Пофарбувати морилкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заморити — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати. Словник синонімів української мови
  4. заморити — ЗАМОРИ́ТИ¹ див. замо́рювати. ЗАМОРИ́ТИ², морю́, мо́риш, док., спец. Пофарбувати морилкою. Словник української мови в 11 томах
  5. заморити — Заморити, -ся см. заморяти, -ся. Словник української мови Грінченка