заморожувати

заморо́жувати / заморо́зити кров (у жи́лах) у кого, кому. Викликати почуття жаху. Все більше і більше впевнялася (Параскіца), що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (М. Коцюбинський); Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заморожувати — заморо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заморожувати — -ую, -уєш, недок., заморозити, -ожу, -озиш, док., перех. 1》 Сильно охолоджуючи, доводити до замерзання (у 1 знач.). || безос. || розм. Дуже охолоджуючи, примушувати мерзнути. 2》 перен. Спиняти розвиток, вияв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заморожувати — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Словник синонімів української мови
  4. заморожувати — ЗАМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. 1. Сильно охолоджуючи, доводити до замерзання (у 1 знач.). Коли заморожували воду в досить товстих закритих чавунних бомбах, то ці бомби розривалися (Фізика, II, 1957, 45); // безос. Словник української мови в 11 томах
  5. заморожувати — Заморожувати, -жую, -єш сов. в. заморозити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить. Словник української мови Грінченка