замок

I з`амок-мка, ч.

1》 Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, зазвичай оточене високим кам'яним муром із кількома вежами.

|| Великий поміщицький будинок; палац.

2》 заст., рідко. Тюремна будівля; тюрма.

II зам`ок-мка, ч.

1》 Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін.

На замку бути — а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися.

Під замком бути (перебувати і т. ін.) — а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув'язненим.

2》 Застібка в намисті, браслеті.

|| Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3》 У деяких видах вогнепальної зброї – пристрій, признач. для здійснення пострілу.

4》 тех. Пристрій для з'єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін.

5》 З'єднані певним способом колоди, дерев'яні бруски.

6》 архіт. Центральний камінь арки.

7》 У системах обробки інформації – код, структура даних, програма або пристрій, що використовуються для керування доступом до даних або для синхронізації.

|| Операція, яка дозволяє лише одному процесу мати доступ до певного ресурсу.

Замок захисту — програмний механізм перевірки паролів у випадку звертання до бази даних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замок — Замо́к: — замкнув, зачинив [1] — замкнув [X] Словник з творів Івана Франка
  2. замок — за́мок іменник чоловічого роду будівля замо́к іменник чоловічого роду пристрій для замикання тощо Орфографічний словник української мови
  3. замок — див. дім Словник синонімів Вусика
  4. замок — 1) фортеця, бастіон, цитадель, (у Франції) шато; (вельможі) палац; Р. тюрма. 2) (примітивний) клямка, (висячий) колодка; (в намисті) застібка, (у крісі) сов. затвор. Словник синонімів Караванського
  5. замок — I [замок] -мку, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў (будівля) II [замок] -мка, м. (ў) -мку, мн. -мки, -мк'іў (пристрій для замикання тощо) Орфоепічний словник української мови
  6. замок — Замок — lock, joint — *Schloß, Verschluß – пристрій для фіксації, напр., циліндра насоса вставного в насосно-компресорних трубах. Гірничий енциклопедичний словник
  7. замок — Колодка Словник чужослів Павло Штепа
  8. замок — за́мок: ◊ Високий За́мок → високий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. замок — Мка, ч., військ. Заступник командира взводу. Банька — наш замок. Словник сучасного українського сленгу
  10. замок — У середньовіччі комплекс оборонних споруд і резиденція феодального сеньйора; з. оточували рови й оборонні мури з брамою та вежами; з розвитком артилерії у пізньому середньовіччі військове значення з. зменшувалось. Універсальний словник-енциклопедія
  11. замок — будува́ти пові́тря́ні за́мки. Придумувати нездійсненні, відірвані від життя плани, мріяти про щось недосяжне. — Наташко, все буде добре… Ти одужаєш. Я вірю в це.— Платоне, не треба будувати повітряні замки (М. Зарудний). Фразеологічний словник української мови
  12. замок — КРЕМЛЬ (внутрішня фортеця в староруських містах), ДИТИ́НЕЦЬ, ЗА́МОК. Центральну частину міста звичайно становив кремль. Як і всі давньоруські міста, Білгород-Київський складався з дитинця і посаду (з журналу); Ой в місті, в місті, в місті Тернополю... Словник синонімів української мови
  13. замок — За́мок, за́мка; за́мки, -мків (будинок) замо́к, -мка́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. замок — ЗА́МОК, мка, ч. 1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам’яним муром з кількома вежами. На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  15. замок — (польс.) I замок 1. Феодальне укріплення, розташоване у важкодоступному місці та добре захищене масивними стінами з оборонними баштами. Чимало середньовічних рицарських замків стали ядрами міст Західної Європи. 2. Назва у Російській імперії XVIII — поч. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. замок — Замок, -мка м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бганий, лавчастий (лавчє́стий), одноручний, сліпий (см. Словник української мови Грінченка