заморочувати

ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм., ПРОВЕСТИ́ розм., ОБВЕСТИ́ розм., ОБІЙТИ́ розм., ОБМОТА́ТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ (ОКРУТИ́ТИ) розм., ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́) розм., ОБПЛУ́ТАТИ (ОПЛУ́ТАТИ) розм., ОБМОРО́ЧИТИ розм., ЗАМОРО́ЧИТИ розм., ОБСКАКА́ТИ розм., КУПИ́ТИ розм., ОМАНИ́ТИ рідше, ОСТУПА́ЧИТИ розм. рідше, ЗМИ́ЛИТИ розм. рідше, ОБТУМАНИТИ (ОТУМА́НИТИ) діал. — Недок.: обма́нювати, обду́рювати (оду́рювати), дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати (окру́чувати), обпліта́ти (опліта́ти), обплу́тувати (оплу́тувати), моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); — ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає (Домніка) кождого (О. Кобилянська); — Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, — з жалем промовив Михайло. — Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); — Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс (Іван) та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів — зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); (Степанида:) Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); — Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, — он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). — Пор. бреха́ти.

ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм., ОТЬМА́РЮВАТИ рідше, ОДУ́РЮВАТИ рідше, ОДУРЯ́ТИ рідше; П'ЯНИ́ТИ, ОП'ЯНЯ́ТИ, СП'ЯНЯ́ТИ, ОП'Я́НЮВАТИ рідше, СП'Я́НЮВАТИ рідше (виклика́ти схожий на сп'яніння стан). — Док.: запа́морочити, заморо́чити, затума́нити, одурма́нити, задурма́нити, обморо́чити (оморо́чити), задури́ти, отума́нити, отьма́рити, одури́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти. Липнева задуха упала на землю і паморочить людей, тварин, птахів (Н. Рибак); Клопоти так запаморочили Гордія, що не було часу ні подумати, ні передихнути (О. Копиленко); Не знаю, як воно так трапилось: чи я забула, чи мені памороки одбило, чи ярмарок заморочив мене (І. Нечуй-Левицький); Бідні, бідні, Нещасні люди.. Вас сотні літ безглуздими, пустими Словами затуманювали! (І. Франко); (Михайло:) Мене аж одурманило щастя (М. Старицький); Забуяв травень зеленню й квітами, задурманив пахощами медовими (В. Козаченко); Запашний бузок дурманив, близькість дівочого тіла п'янила (О. Гончар); Коли я добре схочу, то хоч кого словами обморочу (Леся Українка); (Анна:) Одурили мене, отуманили (І. Франко); Розпалені пристрасті отьмарили голови (К. Гордієнко); Воля п'янила дівчину (О. Донченко); Як оп'яня Мене землиця-мати Ясного дня! (О. Ющенко); Поезія.. оп'янювала, але не підносила його (І. Франко); Запах життя, здоров'я, землі сп'янив ще не зовсім зміцнілу Марину (Л. Дмитерко).