запаска

ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав'язками), НАГРУ́ДНИК рідше, ФАРТУШИ́НА розм., ОПИ́НКА діал., ПОПЕРЕ́ДНИК діал., ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал., ЗАПА́СКА діал. — А я фартух припережу, Нажну копу ще й полежу (пісня); Такий, як і завжди, батько, бадьорий, шапка на потилицю збита, у ремінному нагруднику (А. Головко); Дарка поклала квача коло відра,.. обсмикнула підтикану фартушину (Леся Українка); Гнали (робітники) долів зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (І. Франко); Сухий, високий на зріст, середнього віку чоловік у білому попереднику і білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці (Л. Яновська); Олена.. заметушилась, махнула попередницею по лаві: — Сідай, Левку (М. Стельмах); Заголосили жінки, витираючи запасками очі (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаска — запа́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. запаска — [запаска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і запаские Орфоепічний словник української мови
  3. запаска — -и, ж. 1》 Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. 2》 діал. Фартух. 3》 спец., розм. Запасний механізм, апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запаска — ЗАПА́СКА², и, ж., розм. Запасна річ або частина чого-небудь (перев. про колесо до автомобіля). Там [у багажнику] була каністра з бензином та ще запаска (В. Словник української мови у 20 томах
  5. запаска — И, ж. Запасне колесо. Колесо пробили. — А запаска є? Словник сучасного українського сленгу
  6. запаска — Архаїчна форма укр. поясного жіночого одягу, переважно складалася з двох пілок шириною 60-70 см; відома в усій Україні; локальні варіанти оформлення. Волосову з. ткали з найкращого сорту тонкокрученої вовняної пряжі; дротяну... Універсальний словник-енциклопедія
  7. запаска — держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
  8. запаска — Запа́ска, -ски, -сці; -паски́, -пасо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. запаска — ЗАПА́СКА, и, ж. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. — Як йде [Солов’їха], то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах