1. Словник української мови у 20 томах

запаска

ЗАПА́СКА², и, ж., розм.

Запасна річ або частина чого-небудь (перев. про колесо до автомобіля).

Там [у багажнику] була каністра з бензином та ще запаска (В. Шкляр);

Попід рання Андрієві присновидівся [приснився] навчально-спортивний комплекс, де складає запасний парашут; спершу .. туго-натуго змотує лілову шовковину купола, пхає її до запаски (Є. Пашковський);

Вадим швидко вийняв з багажника домкрат, запаску і почав міняти колесо (В. Хрущак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаска — запа́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. запаска — [запаска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. -ски, -сок дв'і запаские Орфоепічний словник української мови
  3. запаска — -и, ж. 1》 Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. 2》 діал. Фартух. 3》 спец., розм. Запасний механізм, апарат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запаска — И, ж. Запасне колесо. Колесо пробили. — А запаска є? Словник сучасного українського сленгу
  5. запаска — Архаїчна форма укр. поясного жіночого одягу, переважно складалася з двох пілок шириною 60-70 см; відома в усій Україні; локальні варіанти оформлення. Волосову з. ткали з найкращого сорту тонкокрученої вовняної пряжі; дротяну... Універсальний словник-енциклопедія
  6. запаска — держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
  7. запаска — ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав'язками), НАГРУ́ДНИК рідше, ФАРТУШИ́НА розм., ОПИ́НКА діал., ПОПЕРЕ́ДНИК діал., ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал., ЗАПА́СКА діал. Словник синонімів української мови
  8. запаска — Запа́ска, -ски, -сці; -паски́, -пасо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. запаска — ЗАПА́СКА, и, ж. 1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. — Як йде [Солов’їха], то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах