1. Словник синонімів української мови

запевняти

ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. (Батура:) Я відредагую ваші записки і гарантую, — вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. (теоретично) запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); — Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИ рідше, УПЕВНЯ́ТИ (ВПЕВНЯ́ТИ), УПЕ́ВНЮВАТИ (ВПЕ́ВНЮВАТИ) рідше, ЗАВІРЯ́ТИ розм. — Док.: запе́внити, упе́внити (впе́внити), заві́рити. — Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). — Пор. 1. перекона́ти.

ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИ діал., ПЕРЕВІ́РИТИ рідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИ розм. (навівши факти). — Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря. — Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать (Текля), та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). — Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запевняти — запевня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. запевняти — ЗАПЕВНЮВАТИ <�авторитетно> твердити,переконувати, с. ручитися головою <�голову на відріз давати> кому; (хто має сумніви) розганяти сумніви; (права) забезпечувати, гарантувати; ІД. ЗАПЕВНЯЮ ВАС, вірте чи ні. Словник синонімів Караванського
  3. запевняти — [запеиўн’атие] -н'айу, -н'айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. запевняти — -яю, -яєш і рідко запевнювати, -юю, -юєш, недок., запевнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 кого або із спол. що.Переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно стверджувати щось. || Відповідально заявляти про свій намір щось виконати, здійснити. 2》 кому що, діал. Забезпечувати, гарантувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. запевняти — ЗАПЕВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ЗАПЕ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПЕВНИТИ, пю, ниш, док., перех. 1. кого або із спол. що. Переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось. Словник української мови в 11 томах
  6. запевняти — Запевня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. запевнити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33. Словник української мови Грінченка