заплутаний

СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм., МУДРУВА́ТИЙ розм., ХИТРОСПЛЕ́ТЕНИЙ книжн. Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості (О. Досвітній); Підводиться гнівний і красивий Демид. — Тут моя земля і в межових книгах і в експлікаціях записана! — запам'ятав навіть таке важке слово (М. Стельмах); Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі (Г. Хоткевич); Мабуть, Антон ніколи не зрозуміє тонких порухів жіночої душі (С. Чорнобривець); Коли б не сльози й сміх, водночас написані на обличчі Юсупа, він би не припустив такої головоломної думки (І. Ле); Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Л. Смілянський); (Галя:) Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний); Якісь два ченці .. говорять мені премудрії речі (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорноморченко.. хотіла б підкинути доценту каверзне запитання, щоб той пояснював із півгодини (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплутаний — див. химерний Словник синонімів Вусика
  2. заплутаний — [заплутанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. заплутаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заплутати. || заплутано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен. Складний, важкий для сприйняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заплутаний — заплу́таний 1 дієприкметник від: заплу́тати заплу́таний 2 прикметник складний Орфографічний словник української мови
  5. заплутаний — Заплу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заплутаний — ЗАПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заплу́тати. Ведмідь не вгамовувався. Весь заплутаний мотузками, з мордою, затиснутою залізними прутами, він здригався, мотав лапами, бився, ревів (Трубл., І, 1955, 176); //заплу́тано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах