запобігливий

ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше, ПОШТИ́ВИЙ розм., УЧТИ́ВИЙ розм. рідко, ЗВИЧА́ЙНИЙ розм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила (мандрівника) вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); (Катрич:) Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина — шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб'язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); (Палажка:) Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була (дівчина).. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). — Пор. 1. догі́дливий.

ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал. Перед очима так і стояв тато — догідливий, ледве не навколюшках плазує перед Савою-душогубом (В. Петльований); Біля вікна сидить адвокат Павляка, завжди зігнутий у догідливому напівпоклоні (М. Слабошпицький); Євпраксія не вірила запобігливим людям. Нещирість завжди запобіглива (П. Загребельний); Франсуа.. обійшов Гослена, наче посеред кімнати стояв не запопадливий паризький видавець, а старе крісло (Н. Рибак); Люди завше люблять бути щирими й запопадними там, де їм цього самим хочеться (Ю. Яновський); До Ліни мачуха незмінно послужлива і навіть запобіглива (О. Гончар); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький). — Пор. 1. вві́чливий, 1. уле́сливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запобігливий — (кавалер) люб'язний, ласкавий, ввічливий, прихильний, послужливий, запопадливий; НЕҐ. підлесливий, облесливий, облесний, догідливий, жм. масний, масляний. Словник синонімів Караванського
  2. запобігливий — див. підлабузник; покірний Словник синонімів Вусика
  3. запобігливий — -а, -е. 1》 Дуже ввічливий, люб'язний, готовий зробити послугу. 2》 Який намагається в усьому догодити кому-небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. || Який виражає догідливість, підлесливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запобігливий — запобі́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. запобігливий — ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Дуже ввічливий, люб’язний, готовий зробити послугу. В старомодному сюртуку, простоволосий, запобігливий, він підходив до кожного з намічених на тризну гостей, брав за руку чи лацкан піджака і просив... Словник української мови в 11 томах