запобігливий
ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, а, е.
1. Дуже ввічливий, люб’язний, готовий зробити послугу.
В старомодному сюртуку, простоволосий, запобігливий, він підходив до кожного з намічених на тризну гостей, брав за руку чи лацкан піджака і просив, таки дуже просив не відмовитися (Вільде, Сестри.., 1958, 176);
Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (Скл., Святослав, 1959, 32).
2. Який намагається в усьому догодити кому-небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва.
— Коли ти стаєш запобігливим, ти противний, як касторка, — сказала Гільда (Загреб., Європа 45, 1959, 113);
// Який виражає догідливість, підлесливість.
Він нахилив голову, щоб не бачити запобігливої, нещирої усмішки Куцевича (Рибак, Час.., 1960, 816).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запобігливий — (кавалер) люб'язний, ласкавий, ввічливий, прихильний, послужливий, запопадливий; НЕҐ. підлесливий, облесливий, облесний, догідливий, жм. масний, масляний. Словник синонімів Караванського
- запобігливий — див. підлабузник; покірний Словник синонімів Вусика
- запобігливий — -а, -е. 1》 Дуже ввічливий, люб'язний, готовий зробити послугу. 2》 Який намагається в усьому догодити кому-небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. || Який виражає догідливість, підлесливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запобігливий — запобі́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
- запобігливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови