заробіток

ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Заробіток лікарського практиканта був невеличкий і зовсім недостатній для нових життєвих вимог Безбородька (Ірина Вільде); Лісорубові не вистачало заробітку, щоб прогодувати свою невелику сім'ю (Т. Масенко); (Герміона:) Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Леся Українка); Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Словник Б. Грінченка); Син живе не на свої шістсот, він має ще приробіток поверх того (І. Сенченко). — Пор. пла́та.

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробіток — Платня, плата, заслуженина, фр. шматок хліба, з. зарібок; (на боці) халтура, підробіток. Словник синонімів Караванського
  2. заробіток — див. винагорода Словник синонімів Вусика
  3. заробіток — [зароуб’іток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. заробіток — -тку, ч. 1》 Те, що зароблене, плата за виконану роботу. 2》 перев. мн. Праця, на яку наймається хто-небудь із метою заробити (у 1 знач.), підробити (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заробіток — заробі́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. заробіток — Заробі́ток, -тку; -бі́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заробіток — ЗАРОБІ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що зароблене, плата за виконану роботу. [Xимка:] А він, — бог його знає! — де свої заробітки діває (Мирний, V, 1955, 239); На мої тодішні заробітки ми, правда, могли б прожити обоє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. заробіток — Заробіток, -тку м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789. Словник української мови Грінченка