1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заробіток

заробі́ток

-тку, ч.

1》 Те, що зароблене, плата за виконану роботу.

2》 перев. мн. Праця, на яку наймається хто-небудь із метою заробити (у 1 знач.), підробити (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробіток — Платня, плата, заслуженина, фр. шматок хліба, з. зарібок; (на боці) халтура, підробіток. Словник синонімів Караванського
  2. заробіток — див. винагорода Словник синонімів Вусика
  3. заробіток — [зароуб’іток] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. заробіток — заробі́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. заробіток — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
  6. заробіток — Заробі́ток, -тку; -бі́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заробіток — ЗАРОБІ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що зароблене, плата за виконану роботу. [Xимка:] А він, — бог його знає! — де свої заробітки діває (Мирний, V, 1955, 239); На мої тодішні заробітки ми, правда, могли б прожити обоє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. заробіток — Заробіток, -тку м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789. Словник української мови Грінченка