1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заробітчанин

заробітча́нин

-а, ч.

1》 заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах.

2》 розм. Той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробітчанин — див. бідний Словник синонімів Вусика
  2. заробітчанин — заробітча́нин іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. заробітчанин — Заробітча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заробітчанин — ЗАРОБІТЧА́НИН, а, ч. 1. заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. заробітчанин — Заробітчанин, -на м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68. Словник української мови Грінченка