заробітчанин
Заробітчанин, -на
м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заробітчанин — див. бідний Словник синонімів Вусика
- заробітчанин — -а, ч. 1》 заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. 2》 розм. Той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заробітчанин — заробітча́нин іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- заробітчанин — Заробітча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заробітчанин — ЗАРОБІТЧА́НИН, а, ч. 1. заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видко обом — і Андрієві і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (Коцюб. Словник української мови в 11 томах