зарізати

ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИ розм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ (ОБМАНИ́ТИ) розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). — Недок.: підво́дити, обду́рювати, обма́нювати, рі́зати. Хлопці надійні, не зрадять і не підведуть ні в чому (А. Шиян); (Лотоцький:) А, сьогоднішні переможці! Ну, вітаю. Не підкачали (І. Микитенко); Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (Панас Мирний); Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? (М. Рильський); — Ви мене зарізати хочете! Призначено зняти сьогодні двадцять кадрів, а ви ще й не починали? (Ю. Яновський).

ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИ розм., ЗАСИ́ПАТИ розм., ЗАРІ́ЗАТИ розм., ЗРІ́ЗАТИ розм. — Недок.: прова́лювати рідко зава́лювати рідко рі́зати рідко. — Провалили картину, Сев? — сміюся я. — Іще й як провалили. З музикою й барабанами, — регочеться мій друг (Ю. Яновський); При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють (О. Гончар); (Середа:) Він її засипле перед Ярошем (І. Микитенко); — З підручника української літератури я читаю лише біографії письменників.. — Заріже він (учитель) тебе на іспитах, — з жалем промовив Микола (П. Автомонов); О, це був справжній герць! Що більше намагався Сокіл "зрізати", то краще і пристойніше відповідала Ольга (Я. Качура).

УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм., УКЛА́СТИ (ВКЛА́СТИ) розм., ПОКЛА́СТИ розм., ПОЛОЖИ́ТИ розм., СКОСИ́ТИ розм., ПОСІ́КТИ розм., ПІДТЯ́ТИ розм., ПРИСТУ́КНУТИ розм., ПРИКІ́НЧИТИ розм., КІНЧИ́ТИ розм., ПОКІ́НЧИТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., РІШИ́ТИ розм., УКОЛО́ШКАТИ (ВКОЛО́ШКАТИ) розм., ПРОШТРИКНУ́ТИ, ШЛЬО́ПНУТИ розм., УКЛА́НДАТИ діал.; ДОБИ́ТИ, ДОРІ́ЗАТИ, ДОКІНЧИ́ТИ (пораненого); ПІДСТРЕ́ЛИТИ (ПІДСТРІ́ЛИТИ), ПІДКОЛО́ТИ, ПІДРІ́ЗАТИ (завдати смертельної рани). — Недок.: убива́ти (вбива́ти), би́ти, забива́ти, руба́ти, коло́ти, рі́зати, стріля́ти, застре́лювати (застрі́лювати), уража́ти (вража́ти), вали́ти, угро́блювати (вгро́блювати), сікти, підтина́ти, кла́сти, коси́ти, прико́нчувати, кінча́ти, ріша́ти, разити, проштрикувати, добива́ти, доріза́ти, докі́нчувати, підстре́лювати (підстрі́лювати), підко́лювати, підріза́ти, підрі́зувати. — Поліцаї батька вбили (О. Довженко); Виявлено справжнього злочинця, який забив сторожа біля гамазеїв (О. Донченко); (Макар:) Двох капітан при мені зарубав шаблею, а Федот застрелив Івана Береста (І. Микитенко); Він побачив, що Твердохліб звалив рицаря, і схвально помахав рукою (А. Хижняк); Незчулись ляхи, як їх чоловіка з двадцять на місці уклали (О. Стороженко); Багато ворогів поклав я по долині (Леся Українка); Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (П. Грабовський); Скосити ворогів з автомата; Чіпаріу ладний був пристукнути клятого цербера й світ за очі тікати з цього клятого маєтку (Ю. Смолич); Мало що може втнути той циган! Свого не пожалів, шпортонув ножем. А його, Федора, прикінчить, як куріпку (Д. Ткач); А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану: Ляхів кінча (Т. Шевченко); — Воєвода.. спрямував коня на Іванка і хотів одним ударом покінчити з ним (А. Хижняк); Дивом-дивиною було те, що її (Ярину) досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра (О. Ільченко); Гестапівці з школи казарму собі влаштували; спали, як дрохви. Так ми їх сонних і порішили (Ю. Мокрієв); — Рішу її зараз! — І, заточуючись, лютий, нестримний, він зник за дверима (А. Шиян); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Ю. Збанацький); — Що ви зробите з заложниками? — Шльопнемо (Л. Первомайський); — Як це так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його (панича) укландаємо (Панас Мирний); Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (О. Стороженко); Знов буде (Андрій) рибку ловити... на пошту побіжить,.. зайця підстрелить (М. Коцюбинський); — Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали (переклад С. Масляка). — Пор. умертви́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарізати — док., (ножем) убити; (свиню) заколоти; (на м'ясо) забити; (проєкт) відкинути; (на іспиті) провалити; (без ножа) ІД. класти живцем у могилу. Словник синонімів Караванського
  2. зарізати — [зар’ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
  3. зарізати — -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим. || Убити на м'ясо (свійську птицю, свійських тварин). || Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай). || розм. Загризти (про хижих тварин). Хоч заріж — а) (у сполуч. з дієсл. майб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зарізати — зарі́зати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. зарізати — зарізати 1. шк. прискіпуючись, поставити погану оцінку (ср, ст): – Ну, як відповів? – Та щось таке мене питав!.. Словом, зарізав! (Авторка) 2. скомпрометувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зарізати — Жу, -жеш, док. 1. студ. Знизити або не поставити оцінку. Зарізати на іспиті. 2. Не допустити. Зарізати проект. Словник сучасного українського сленгу
  7. зарізати — ЗАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим. Он розбойник катований Зубами скрегоче, Недобитка товариша Зарізати хоче! (Шевч., І, 1951, 245); — Чоловіче добрий, .. Словник української мови в 11 томах
  8. зарізати — Зарізати, -жу, -жеш гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636. Словник української мови Грінченка