1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зарізати

зарі́зати

-іжу, -іжеш, док., перех.

1》 Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим.

|| Убити на м'ясо (свійську птицю, свійських тварин).

|| Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай).

|| розм. Загризти (про хижих тварин).

Хоч заріж — а) (у сполуч. з дієсл. майб. ч.) уживається для підкреслення незламності прийнятого рішення; б) уживається для підкреслення неможливості виконання чого-небудь.

2》 перен., розм. Поставити в скрутне становище, зробити велику неприємність кому-небудь.

|| Не прийняти, дати негативну оцінку чому-небудь.

|| Поставити незадовільну оцінку на іспитах.

3》 безос. Почати різати (про відчуття болю).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарізати — док., (ножем) убити; (свиню) заколоти; (на м'ясо) забити; (проєкт) відкинути; (на іспиті) провалити; (без ножа) ІД. класти живцем у могилу. Словник синонімів Караванського
  2. зарізати — [зар’ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
  3. зарізати — зарі́зати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. зарізати — зарізати 1. шк. прискіпуючись, поставити погану оцінку (ср, ст): – Ну, як відповів? – Та щось таке мене питав!.. Словом, зарізав! (Авторка) 2. скомпрометувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зарізати — Жу, -жеш, док. 1. студ. Знизити або не поставити оцінку. Зарізати на іспиті. 2. Не допустити. Зарізати проект. Словник сучасного українського сленгу
  6. зарізати — ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИ розм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ (ОБМАНИ́ТИ) розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). — Недок. Словник синонімів української мови
  7. зарізати — ЗАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Убити ножем або взагалі чим-небудь гострим. Он розбойник катований Зубами скрегоче, Недобитка товариша Зарізати хоче! (Шевч., І, 1951, 245); — Чоловіче добрий, .. Словник української мови в 11 томах
  8. зарізати — Зарізати, -жу, -жеш гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636. Словник української мови Грінченка