1. Словник синонімів української мови

заселяти

ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.: засели́ти, насели́ти, колонізува́ти, осели́ти, залю́днити, осади́ти. Єремія привіз з собою шляхтичів.. й звелів їм правити маєтностями і заселяти осадами порожні степи (І. Нечуй-Левицький); Є сторона — Гесперійською греки її прозивають.. Люд енотрійський її оселив (М. Зеров); Засніжені простори Чукотки такі безнадійно пустельні, що їх мимоволі залюднюєш хоч в уяві (П. Загребельний); Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, а друге село парубойками (парубками), А третє село дівчинойками (дівчатами) (дума).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заселяти — ЗАСЕЛЮВАТИ залюднювати, залюдняти; (край) населяти, населювати, осаджувати <док. осідати> у; пор. КОЛОНІЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. заселяти — -яю, -яєш і заселювати, -юю, -юєш, недок., заселити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. || Займати приміщення під житло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заселяти — заселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заселяти — Заселя́ти, -ля́ю, -ля́єш = залю́днювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заселяти — ЗАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЕЛИ́ТИ, селю, селиш, док., перех. 1. Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. Французькі поселенці заселяли Канаду і область р. Міссісіпі (Нова іст. Словник української мови в 11 томах