1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заселяти

заселя́ти

-яю, -яєш і заселювати, -юю, -юєш, недок., заселити, -селю, -селиш, док., перех.

1》 Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним.

|| Займати приміщення під житло.

|| Займати якусь ділянку, певний простір для життя, росту (про тварин, рослин і т. ін.).

2》 Проживати де-небудь; населювати якусь територію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заселяти — ЗАСЕЛЮВАТИ залюднювати, залюдняти; (край) населяти, населювати, осаджувати <док. осідати> у; пор. КОЛОНІЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. заселяти — заселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заселяти — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. заселяти — Заселя́ти, -ля́ю, -ля́єш = залю́днювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заселяти — ЗАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЕЛИ́ТИ, селю, селиш, док., перех. 1. Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. Французькі поселенці заселяли Канаду і область р. Міссісіпі (Нова іст. Словник української мови в 11 томах