заскоро
ПЕРЕДЧА́СНО, ЗАВЧА́СНО, ДОЧА́СНО, ПЕРЕД ЧА́СОМ, РА́НО, ЗАРА́НО, ЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., БЕЗ ПОРИ́ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАСКО́РО діал., ЗАЧАСУ́ рідше, ЗРА́НА рідше. Спека все ще не спадала, на деревах передчасно пожовкло листя (П. Кочура); Після того, як прийшло повідомлення про смерть татуся, мама, на очах чорніючи і сохнучи, перетворилася завчасно на змучену літню жінку (В. Козаченко); Поля безсило никли і жовтіли Дочасно! (М. Рильський); В'ялить нас труд і нужда перед часом (П. Грабовський); Посивіла рано в горі, мати стріне сина (В. Сосюра); Жінка його уданенька вмерла зарано (Ганна Барвінок); Заспівали жайворонки, що так зарання прилетіли в цьому році (М. Стельмах); Старі зарані повмирали (Т. Шевченко); Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий, — Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! (Леся Українка); Не суши, журбо, завчасу серце (М. Коцюбинський); Добре, мамо, Що ти зараннє спать лягла, А то б ти Бога прокляла За мій талан (Т. Шевченко); — Думаю, що не треба заскоро тривожитися (І. Франко); — Сталося чудо: сніг не ждав зими — і ..вкрив гори зачасу, ще в Спасівку (І. Нечуй-Левицький); Скільки їх смілих, відважних борців.. Зрана лягли в домовину! (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- заскоро — заско́ро прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- заскоро — присл., діал. Завчасно. || Рано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заскоро — заско́ро завчасно, заздалегідь (м, ср, ст): Сьогодні вийшов заскоро й тому не спішився (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заскоро — ЗАСКО́РО, присл., діал. Завчасно. — Думаю, що не треба заскоро тривожитись (Фр., VIII, 1952, 138); // Рано. На рожі червоні, що виростають неначе з серця крові, заскоро ще; рожі свої корони гарячі розвивають у днях, коли сонце зеніту досягає… (У. Кравч., Вибр., 1958, 288). Словник української мови в 11 томах