заслуговувати
ОДЕ́РЖАТИ (набути якоїсь характеристики, оцінки), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, ЗАРОБИ́ТИ. — Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, здобува́ти, заслуго́вувати, заробля́ти. Ще за свого життя Франко одержав світове визнання як учений і письменник (з журналу); Марта хутко йшла звичним шляхом на Хрещатик.. Це вперше за життя вона дістала на себе стільки одвертого цинізму, брехні й базарної лайки (В. Підмогильний); Два кобзарі.. виспівували про Морозенка, про Нечая, про Перебийноса, що здобули на всьому світі несказанної слави (П. Куліш); Радів Чіпка, потай од матері, вдвох з жінкою, що заробив людську шану, повагу (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заслуговувати — заслуго́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- заслуговувати — Заслужувати, заробляти; док. ЗАСЛУЖИТИ, (працею) доробитися. Словник синонімів Караванського
- заслуговувати — -ую, -уєш і рідко заслужувати, -ую, -уєш, недок., заслужити, -служу, -служиш і рідко заслугувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 чого і на що. Своєю діяльністю, поведінкою викликати до себе певне ставлення з боку кого-небудь; бути гідним чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заслуговувати — ЗАСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш і рідко ЗАСЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. чого і на що. Словник української мови в 11 томах