засліпити

СЛІПИ́ТИ (про яскраве світло чого-небудь — заважати добре бачити), ЗАСЛІ́ПЛЮВАТИ, ЗАСЛІПЛЯ́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ рідше. — Док.: засліпи́ти, осліпи́ти. Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо (М. Коцюбинський); Гостя сліплять вогні електричні (С. Олійник); То робиться зовсім темно — це літак входить у грозову хмару, то яскрава блискавка засліплює очі (О. Іваненко); Сонце засліпило його, зробило на мить зовсім невидющим (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засліпити — засліпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засліпити — див. засліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засліпити — заслі́плювати / засліпи́ти о́чі чиї, кому. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, правильно сприймати і оцінювати дійсність. Що затьмарює їм душу, що засліплює очі? Те саме, що й до війни. Якийсь дефект виховання і стилю нашого життя. Фразеологічний словник української мови
  4. засліпити — ЗАСЛІПИ́ТИ див. заслі́плювати. Словник української мови в 11 томах
  5. засліпити — Засліпити, -ся см. засліпляти, -ся. Словник української мови Грінченка